Далека даль щось без краю і межі.
Гарячі ночі без сну і кохання.
Мені мало твоїх безсонних стежин...
Мені в житті не потрібні ці рани.
Дороги високі й круті в родині -
Іти, підніматись і там - мужніти,
Пожертвував життя все до хвилини,
До краплі... Забули себе у світі!
Мені мало смерті. Безсмертя віддай!
...Могили загиблих зрівняли трави.
Несуться тіні пролітаючих зграй...
Один Бог знає, чиї долі тьмаві.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997648
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.11.2023
автор: Маг Грінчук