Я мить розтягую у вічність,
Сповільнюю життєвий плин,
А час мина, і в тім трагічність,
Й мені гірчить, немов полин,
Буденних справ ніякий присмак,
Життя без спецій і приправ,
За обрієм вже долі присмерк,
А в мене ще багато справ -
Покерувати в бік світанку,
Почати заново з весни...
Лиш вітер сколихне фіранку
У домі, де тривожні сни.
Не кваплю день у надвечір'я,
Не кваплю осінь до зими,
І, розглядаючи сузір'я,
Шукаю світ, де разом ми.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997681
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.11.2023
автор: Аліна Олійник