Тумани впали на левади,
Умились росами вітри.
Як з давньогрецької еллади,
Троянський кінь біжить з гори.
Підступно фиркає на полі,
Здіймає вихор-буревій.
Встає і пада на роздоллі,
Сльозу викочує з-під вій.
Висять свинцеві темні хмари,
Ховають сонце за брезент.
Дерева голі, як примари –
Це листопад узяв патент.
Його це право лист скидати,
Вести цю осінь до зими.
На фініш грудню передати
Патент, на що не маєм права ми.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997685
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.11.2023
автор: М_А_Л_Ь_В_А