Аргонії дивного світу,
А як же хотілося б квіту,
Арену створити й радіти,
А поряд, щоб гралися діти.
Акації милі, що влітку,
А запахи линули в хвіртку,
Альтанка виднілась з-за рогу,
А кроки вели до порогу.
Аспектом хотілось сказати,
А слів не могла підібрати,
Аргонії дивного саду
Акордом лишились позаду.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997740
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.11.2023
автор: Наталі Косенко - Пурик