Ой полечко, поле, туманом повите,
Окроплене потом і кров’ю полите.
Багатий, чи бідний – тобі то байдуже…
Лише б тут трудилися рученьки дужі.
Лише б твоє личенько сонечко гріло,
У грудях твоїх не пекло, й не боліло…
Ой полечко, поле, росою покрите,
В годину тривожну лиш смутком повите…
Ой полечко, поле у тяжку годину,
Чекаєш на сонце й щасливую днину.
У чорній хустині, геть зранене й босе,
З душі подаєш лише крик безголосий…
04.11.2023
Л. Таборовець
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997802
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.11.2023
автор: Любов Таборовець