*****
У чім моя вина? –
Питає Україна, –
Що нині в нас війна
І внаслідок руїна.
– Її в тобі нема,
Кохана Батьківщино,
Та знай – ти не сама.
Зібрались воєдино
Всі ми, щоб ворогів
Здолати та прогнати,
Та безліч ще хатів
В тобі розбудувати,
Щоб в них же жи́ли ми
І наші всі нащадки
Щасливими людьми
І мали добрі згадки
Про ті часи, які
Уже минулим стали,
Хай і були важкі,
Але ми їх здолали.
О, Україно, ти,
Єдина наша мати,
Неначе квіт, цвісти,
Рясніти, процвітати
Розкішно будеш. Час
Цей світлий все ж настане,
Коли війни у нас
Цієї вже не стане,
Як дійде до кінця
Вона уже назавжди.
І мить настане ця,
Відколи будем завжди
Ми в мирі й згоді жить
В тобі одній, кохана,
Кожнісінькую мить,
Яка нам буде дана.
Євген Ковальчук, 04. 10. 2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997803
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.11.2023
автор: Євген Ковальчук