Житейська притча

                                                                   [i]«    По  розрахунку  
                                 об’єднує  лише  вічність...»[/i]
                                                                                                   Епітафія
Жили-були...  хоча  і  Божі  душі,
але  обоє  вірили  собі,  
аби  родили  яблука  на  груші,  
а  груші  достигали  на  вербі.  

Та  поки  на  умі  у  неї  гроші,  
 і  суджений  не  дуже  дорогий,  
і  не  єдиний,  і  сякий-такий,  
то  інші  виявляються  хороші.  

Але  й  літа  –  хороший  судія  
і  дороге,  як  ложка  до  обіду,  
дешевіє...  у  вирі  житія
поховане  не  залишає  сліду,  –
[i]були  вони  далекі  як  сусіди,  
зате  найідеальніша  сім’я.  [/i]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997810
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.11.2023
автор: I.Teрен