Твоє серце не зі мною,
Я зламав свої крила об скелі.
Ти щаслива будеш й без мене,
Уже нікому не потрібні дуелі.
Моє небо не озаряє твої очі,
Твоє обличчя і без мене рум’яне.
Я ще мріяв безумно про тебе щоночі,
Та на світанок лиш думка зів’яне.
Яка сила та доля цьому зарадить?
Вогні й так горять, та хіба вони сяють?
Тіло красиве ще когось звабить,
Але воно запалить, коли серця згасають.
Відблиски в тумані не варто втрачати
Хіба одна мить, щось може змінити?
Я міг би страшенно благати-кричати...
Та потрібно було лиш любити й цінити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997892
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.11.2023
автор: Влайдар-ЯР