Проміння вистукує морзе у шиби,
Пора прокидатись усім постояльцям.
Смолисту габу, що хропла, сполошило,
Аж очі прикрила небесним окрайцем.
А он підвіконня! Скоцюрблені квіти
Колись трітопіли огривком зеленим,
А нині прийшлося сердегам вдовіти,
Зрешеченим листям ловити сирени.
Ні світло, ні води, що ллють чужі руки,
Ані дзюркотлива симфонія птахи
Не верне до сонця лункі сокострумки,
Бо стебла несуться до неї, на захід.
Вона не голубить, і казок не каже,
І сміхом зернистим не кутає вранці,
Полинула далі од витівок вражих,
Сирітки* ж тепер у віконниці бранці.
Сирітки* - одна із народних назв фіалок, братків.
Chara Vinna
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997896
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.11.2023
автор: Chara Vinna