Смакуй життя, мов шоколад,
Йдучи лише вперед,
Щоб жити завсігди улад.
Смакуй його, мов мед.
Живи впродовж життя всього,
А не лише тепер,
Як прагнеш ти найбільш того,
Допоки ще не вмер,
Тому що іншого життя
Не дасть тобі повік,
Хай як не хтів би, майбуття.
Було так й буде вік.
Життя – то є найбільший дар,
Дарований нам всім.
Його без сутичок і чвар
Пустих на світі цім
Ми маємо всі проживать,
А в злагоді, добрі,
Одне однóму помагать
Завжди в лихій порі,
В серця людей, мов зерна ті,
Любов лиш сіять вік,
Аби у їхньому житті
Вже не було повік
Моментів тих, які несуть
Лише ненависть, зло,
Що нівечать життєву суть,
Життєве джерело.
Нехай коротке в нас життя,
Однак його нам слід
Усім прожити до пуття,
Лишивши добрий слід,
Аби, коли мине якось
Воно на світі цім,
Завжди всім хороше жилось,
Хто житиме на нім.
Євген Ковальчук, 24. 09. 2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997959
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.11.2023
автор: Євген Ковальчук