***
Коли горять мости --
Дорогу краще видно
І біля того полум'я розлук
Я гріюсь в холод криці..,
А очі твої порожні
І... мені гірко та прикро,
Що всі мої мрії
Не варті праці,
Якими кровоточать зіниці...
Коли ідуть дощі --
Душа цвіте ще швидше
І веселку за собою
Залишають вони.
Моє кохання було
Зі смертю лотерея --
Маячна ідея,
Як непереможний бій
Пропалої весни...
Завжди знайдеться той,
Хто першим з нас зречеться
Від клятви, що дають
Під градусом пристрасті снів...
Незабутній серця рай,
Ну, як тобі живеться --
Під дзвонів п'яний шум чужих монастирів..?
Коли стихає біль --
Цінніш моменти щастя.
Ти все це зрозумієш,
Коли-небудь, повір..!
Розірвано душу
Пустопорожньою байдужістю
Безглуздих втрат
І колись мою відчиниш
Тихо хвіртку,
Як загнаний, ти,
У пастку спогадів --
Полишений звір...
-----------------------------------------
07.11.2023; Paris (A-a)
=======================
(!!!)
Не бійтеся втратити тих, хто не побоявся вас втратити.
Чим яскравіше палають мости за спиною, тим світліша дорога попереду.
-------------
(С) Омар Хайам.
===================
(!!!)
Автор :::
Катинський Орест
(Katynskyy Orest)
=======================
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997984
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.11.2023
автор: MAX-SABAREN