а він тримав її з усих можливих сил
йому не до снаги було прощання
стежини перетворював на мур
аби вона до втеч була не здатна
щось трапилось
щось сталося таке
крихке
і водноча́с фатальне
сьогодні стало вчора в одну мить
тут сонце , а тут біль - чіпка , реальна
кричати б - та запізно для пробач
в її очах вже рішення смертельне
якби ж то міг він впасти їй доземно
поклонами пом'якшуючи плач
для неї зупинити зорепад
здобути перемогу в битві з часом
затримати її -
усю
цілком
п'янку
сповити травами
цілунком колисати
життя - те , що було і що лишилось
їй без єдиного жалю відзвітувати
смертельність рішення
смертельністю учинку
перекроїти
перефарбувати
якби ж то міг -
та в силі лиш тримати
хай спопеляє
знищує на тінь
тримати попри все
тримати
життя хвилини за краплинки сліз...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998020
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.11.2023
автор: Лана Краска