Було це недавно, сіяла зоря
І по щоці покотилась сльоза.
Ти у душі і наяву
І все сильніш тебе я люблю.
Все приготую, що ти так любив,
Витру сльозу, піду в магазин.
Двері відчиниш, чекаєш мене
Зі мною мій милий поруч іде.
Все як завжди, тебе лиш нема.
Тільки на кухні жар від тепла.
Кава знов в домі - терпка така.
Та, що творила твоя лиш рука.
Любий , коханий, мій дорогий.
Ти завжди поряд, вічно живий.
Тане морозиво знов на устах.
Губ незабутніх в ньому є смак.
Будь поруч коханий, інакше ніяк.
В усьому кохання бачу я знак.
Тебе відпускаю, хмарку посунь,
Оті дощові подалі подвинь.
Сонячним зайчиком з неба прилинь.
З неба мій милий яскраво світи,
Вічно в блаженстві, рідний живи.
Щоранку й щонічки там мене жди.
Щоранку тебе я зустрічаю,
Сонце, до тебе ручки тягну.
Цілую нічку тебе відчуваю
І як завжди міцно люблю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998034
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.11.2023
автор: oreol