* * *
Бреде по пустелі божа людина,
Обдурена світом, черствим і нікчемним;
Хоче зрозуміти не один вік і днину –
Навіщо вона йому, якщо скромна і чесна?
Якщо неземним Світлом повниться голова,
А лжесвіт прагне до зла, жадібності і жорстокості?
І так легко вимовляються слова,
А на ділі багато обману і капості?
Невже не розуміють ЦІ люди
Чим скінчиться, побудований світ божевілля
І що змиє морська хвиля і толку не буде,
Від лжемрії – безславно зникне
понівечене довкілля.
Без Христової любові до ближнього,
як до самого себе,
Не зійде благодать Небесна до землян.
В'ячеслав Шикалович
08.11.2023 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998067
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.11.2023
автор: Променистий менестрель