Чи не квітню листопад – близнюк?
Маслюки вилискують у хвої.
Зарості з поставою кривою
І зупинку – з сотень відрізню.
Поле у махровості озим
Розпізнаю з тисячі околиць
І біленьку хату в частоколах
У торочках шерхлої лози.
Видзьобаний, скришений асфальт,
Рідне від куща і до травини.
Ти для мене – ніби пуповина,
Заповітна кожна тут деталь.
У ліску помариться мені:
Юне я, схвильоване дівчисько.
Рідна земле, краю мій, колиско,
Вірю у твої безхмарні дні!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998109
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.11.2023
автор: Білоозерянська Чайка