Вже плаче ніч, осіння ніч холодна.
Періщить дощ нестерпно у вікно.
І виє вітер так, як вовк голодний.
Не зігріває випите вино.
Така самотність, що не має краю,
Межі немає в сутінках душі.
Як жити далі? Дихати? Не знаю.
Куди не глянь - обличчя всі чужі.
До болю жаль життя, що вже позаду,
Що все хороше вигоріло вкрай.
Та де знайти для серця ту розраду,
Що зігріває душу? Не зітхай,
Не вий, душа, під холод цей осінній.
Нехай ця осінь видощить в тобі
Життєву тугу, розпач, потрясіння.
Розмиє біль, зароджений в журбі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998118
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.11.2023
автор: Ася Тес