Формує обставини бісова смута,
Цятку́ючи фарбою мли білу смугу,
А я намагаюсь пізнати у скрутах
Найвищу вершину – свою Джомолу́нгму*...
Відчути я прагну думок рівновагу,
Крізь звуки в мінорі, крізь згущення болю
Розгледіти в про́рисах прийдості благо,
Ясу́* раювання, душі́ аврео́лю*...
Стоїть супроти́ моїх прагнень осму́та* –
Цятко́вана фарбою мли біла смуга,
Однак не скорюся негоді у скрутах,
Де снить під снігами моя Джомолу́нгма...
09.11.2023
*Джомолу́нгма (тиб. «Мати Всесвіту»), Сагарматха (неп. सगरमाथा), або Евере́ст — найвища вершина земної кулі, розташована в Гімалаях на кордоні Китаю і Непалу.
*Яса́ (поет.) – світло, сяйво.
*Аврео́ля (лат.) – сяйво, німб; найвищий ступінь, вінець чого-небудь.
*Осму́та (діал.) – смуток
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998150
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.11.2023
автор: Олена Студникова