Горить, палає…

             Горить,  палає…

Горить,  палає  Україна,
Лежать  розтерзані  поля,
Печаллю  налилася  днина  –
Синами  всіяна  земля.

Куди  не  глянь:  біда  і  горе,
У  кожній  хаті  дикий  плач,
Побіг  народ,  розлився  морем,
Десь  побиратися  за  харч.

Триклятий  ворог  знову  суне
Убити  все  нам  дороге:
Жовті  поля  і  небо  синє,
Батьків,  дітей  –  наші  блага!

Усе,  що  нажито  –  пропаще,
Згоріло  від  ворожих  мін….
Дай,  Боже,  сил  животворящих,  
Дай,  Боже,  сил…  стати  з  колін.  

Бо  предків  дух  –  здобути  волю,
Тримати  гордість  на  миру,
Кувати  славу  –  свою  долю,
Свою  українську  зорю.

Зійде  вона,  бо  Світ  поможе  –
Розбити  ворога  в  ущент…
Ворожу  зграю  переможем
І  «гнид»  своїх…  переживем!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998219
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.11.2023
автор: Master-capt