«ПАМ’ЯТІ ЗАГИБЛИХ КОБЗАРІВ»

    ****     ***     ***

   На  Зимній  горі 


             Тучі  ся  збирають  —


Хар-хар-харкають  кров’ю


Патріотів-націоналістів,


                           Що  лірники


Та  на  бандурах  грають,


Щоби  українське  не  померло


                             Змістом,


                                       Бо…


Червона  зараза  смерті  —


Комісарами  кремля


І  руками  відданих запроданців


Комунізму,


Вмертвляє  волю  України

                           
                           в  Голодомору  жнива  —


Розпухлими  дітьми  та  людьми

 
                             Ставлять  ціну  хлібу,


Щоби  зламати  Україну..,


           Та  вона  —  все  ж 


                               Жива  !!!


Зігнали  кобзарів


                         Зі  всієї  України


На  фальшиву     конференцію


                                   Смерті


                                                 І…


Жорна  мелють  непокірну


                                                           Націю,


Що  стоїть  сліпцями


                                     У  герці,


Бо  всяк  на  Україні  —


                                                   Козак


До  самого  кінця  життя,


Щоби  Воля  в  нащадках


                                                   Була


       І  процвітала  —


У  пам’яті  покоління,


               Як  нації  Віра  жива…
——————————————————
13.09.2019;  Paris  (C.P)
===========================

 (!!!)

РОЗСТРІЛЯНИЙ  З’ЇЗД  КОБЗАРІВ


В  Харкові  (1934-35  рр.)  були  зібрані  примусово  всі  кобзарі  з  цілої
України  на  так  звану  Культурну  конференцію  (конгрес-з’їзд),  або  вірніше
—  на  присуд  смерті  большевиками,  як  патріоти  спротиву
кремлівській  політиці  експансії  і  колективізації  в  колгоспи  українського
землероба  та  штучно  визваного  Голодомору,  коли  згинуло  більше  10  млн.  осіб  і  люди  їли  своїх  дітей...
————————————————————-
————————————————————-

(!!!)

ФАКТИ  ІСТОРІЇ  В  ДОКУМЕНТАХ,  ЯКІ  ВДАЛОСЯ  ЗНАЙТИ  :

Розстріляний  з’їзд  –  знищення  кобзарів  та  лірників  у  Харкові

►   На  початку  грудня  1934-35  року  в  Харківському  оперному  театрі  відбувся  З’їзд  народних  співців  Радянської  України.

З’їзд  кобзарів  і  лірників  пов’язали  з  Республіканською  олімпіадою  міста  й  села
(грудень  1934-го)  в  тодішній  столиці  України  –  Харкові.

Основним  завданням  З’їзду  було  питання  активного  залучення  народних  співців  до
соціалістичного  будівництва,  відходу  від  виконавських  традицій  і  визначення  нових
ідеологічних  приорітетів...

Ухваливши  відповідні  резолюції,  незрячих  співців  під  приводом  поїздки  на  З’їзд  народних  співців  народів  Союзу  Радянських  Соціалістичних  Республік  (СРСР),  що  мав  відбутися  у  Москві,  повантажили  до  ешелону  і  підвезли  до  околиць  ст.  Козача
Лопань.

Пізно  увечері  кобзарів  і  лірників  вивели  з  вагонів  до  лісосмуги,  де  були  заздалегідь  вириті  траншеї.

     Вишикувавши  незрячих  кобзарів  і  їхніх  малолітніх  поводарів  в  одну  шеренгу  загін  особливого  відділу  НКВС  СРСР  розпочав  розстріл…

Одні  пишуть,  що  на  цей  з’їзд  енкаведисти  зігнали  понад  200  кобзарів  (називають  цифру  337  делегатів),  інші  називають  ще  більш  приголомшливішу  цифру  –  1234.

Коли  все  було  закінчено,  тіла  розстріляних  закидали  вапном  і  присипали  землею.

Музичні  інструменти  спалили  поряд…

►   У  1933  році,  водночас  з  фізичним  винищенням  українців  Голодомором,  совіти  окремо  взялися  до  винищення  носіїв  народної  пам’яті,  які  співали  про  визвольні
змагання  українців,  про  шляхетних  національних  героїв,  про  їхні  благородні  вчинки.

Своїми  думами  і  піснями  кобзарі  берегли  національну  свідомість,  увесь  час  нагадували  українцям,  хто  вони,  чиїх  батьків  діти.

Вони  також  берегли  національну  поетичну  та  музичну  самобутність,  вишукану  творчу  спадщину  багатьох  поколінь.

Є  свідчення,  що  1941-о  року  харківській  архів  було  спалено,  а  пізніше  –  1960  року,  за  таємним  наказом  тогочасного  голови  КДБ  СРСР  Шелепіна,  було  знищено  все,  що  могло  б  скомпрометувати  органи  про  знищення  кобзарів…

►   Відомий  композитор  Дмитро  Шостакович  у  книзі  “Заповіт:  спогади  Шостаковича”  згадує:  “У  середині  30-х  років  було  проголошено  Перший  Всеукраїнський  конгрес
лірників  та  бандуристів,  і  всі  народні  співці  змушені  були  разом  зібратися  і
дискутувати  своє  майбутнє…

Вони  приїхали  з  усієї  України,  із  маленьких  забутих  сіл.

Було  кілька  сот  їх  присутніми  –  живий  музей,  жива  історія  України,  всі  її  пісні,  її
музика,  її  поезія.

І  ось…  майже  всі  ці  жалібні  співці  були  вбиті”.
=======================

 Автор  публікації  :::

Катинський  Орест

https://www.chytaichyk.com/pamyati-zagyblyh-kobzariv/

 (Katynskyy  Orest)

=======================



адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998220
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.11.2023
автор: MAX-SABAREN