Я буду поряд... Тихо, потай
Я буду поруч, споглядати
Чи не згубилась ти, чи просто
Жива, здорова та щаслива...
Навколо буде тиша й спокій.
Про це ніхто не буде знати.
Навіть якщо безлюдний острів
Заселиш ти, моя вродлива.
Буду співати колискові
На вушко тихо, ледве чутно,
У полі квіти волошкові
Я подарую незабутні...
Я буду поряд, лиш послухай -
Шепоче у північній тиші:
"Своє кохання не забуду
Та твоє серце не залишу..."
Я буду в вітрі, без упину
Здіймати шовковисті коси,
Я у воді з тобою плину,
І на руках, як ранні роси
Залишусь, ніби на папері
Віршами, ледве непомітно...
І нагадаю, як ті двері
У хаті, лише звучним скрипом...
Передивлюсь твої картини
Вві сні, неначе там присутній,
Додам і фарб туди, зарину,
Щоб був твій сон злегка розпутній,
Щоб ти згадала шарм емоцій
Та нерозважливість бажання...
Щоб ти згадала свої мрії
Та ніжний смак мого Кохання...
Я буду поряд... Тихо... потай...
З тобою спати... прокидатись...
Не хочу руйнувати спокій...
Я буду просто... споглядати...
2017 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998225
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.11.2023
автор: Володимир Науменко