( Сьорб) чорт! Гаряче курва,ніби сковороду лизнув. Здається що воду для чаю укр залізниця пекельного чану черпає.
Була о пів на третю ночі, Андрій сидів один в купе поїзда,все старався щось побачити в темному вікні.Вагон погойдувало, часом проносились через малі залізничні станції,світло яких заповнювало простір навкруги і знову опускало в темноту. Через стінку було чути як трахаються в сусідньому купе,наврядчи той факт якось його засмучував чи збивав з думок,але якщо спочатку хлопки і поштовхи йшли в такт із стукотом поїзда то чим дальше,то він ставав все більш ахроматичним. Це було неможливо винести. Полюбому це була парочка експериментаторів,тих самих що в пошуках "перчинки" ніколи не обмежуються подружнім ложе. Через пів години поштовхи і тихе жіноче постогнування завершилось.
Зі сном в нього завжди були проблеми, навіть вдома він не міг спокійно заснути. А в подорожі тим паче.
Він все ж допив той чай. Ліг і погойдування поїзда все ж почали його заколисувати,він стулив очі і все провалювався в царство морфея.....
Ті через стінку знову взялись за своє,тепер було відчуття ніби він довбе породу киянкою а вона стогне голосніше.......Всраті вишкварки. Вагон наповнився червонуватим світлом світанку. Звуки "кохання" давно завершились. Андрій лежав з відкритими очима, він так і не зміг заснути.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998254
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.11.2023
автор: Димний