не ворухнеться марево
у туманному серпанку
димки
І ширяло марево серпанку над містом,
Та переливаючись на Землі
І іскрилися райдужні грьози
міражами…
То мерехтить небесна перлова роса
у легкому серпанку світла,
Так обіймало повітря
ілюзії золотою мережею серпанку закохане
місто заповітної мрії
Світло - золотими променями серпанку
заграви сонячного кола
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998318
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.11.2023
автор: NaTa Ly