Воленьки ціна


Тікають  дні,  поранені  війною,
І  майже  кожен  –  в  траурних  тонах.
Устали  ми  на  захист  свій  стіною,
Та  зависока  воленьки  ціна.
Нас  тисячі  покошено  дочасно,
Згорають  без  вогню  серця  матусь.
З  них  майже  кожна  сива  і  нещасна,
І  світ  залишив  не  один  татусь.


Там,  де  орда  взялася  панувати,
Гребе  усе  без  міри  кожен  раз.
Допомагає  їм  і  наша  «вата»,
Хоч  українських  і  не  знає  фраз.
Їм  совість  це  робить  не  заважає  –
В  них  особливий  –  свій  менталітет.
Лишалося  кружало,  де  лежало.
Їм  українець  –  не  авторитет.


Народ  лишився  голим  і  розбутим,
Там  де  пройшла  московська  дика  рать.
Чи  ж  можна  «втіхи»  нелюдів  забути
Й  життя  з  нового  аркуша  почать?
О,  ні!
                     Забули  ми  і  про  катівні.
Московія  ж  нам  нагадала  знов.
Тож  ходять  наші  люди,  ніби  тіні,
Ховаючи  на  дно  душі  любов.


І  хоча  дні  геть  змучені  війною,
Та  дух  свободи  –  в  кожному  із  нас.
Ми  ж  здатні  битись  навіть  з  сатаною,
Щоб  повернути  Крим,  Херсон,  Донбас!
                                                                             28.09.2023.


©    Ганна  Верес  Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998354
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.11.2023
автор: Ганна Верес