Так любити не вчать, але нам це вдалося,
Поміж виру годин і буденних дрібниць,
Твою душу пʼянить моє світле волосся,
Я в полоні краси … Твоїх карих зіниць,
Так любити не вчать, але ми все ж навчились,
Між шляхом з кілометри, єднати серця,
У обіймах твоїх … Я так хочу згубитись,
Між орбітою Овна й сузірʼям Стрільця,
Так любити не вчать, і інструкції теж не існує,
Ти чаруєш мене, своїм голосом рідним щораз,
Буревіями доля, землетруси негод нам будує,
Я кохаю тебе...Так, як можуть кохати лиш раз…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998431
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.11.2023
автор: Вірсавія Стрельченко