Де ти, мир? Тебе чекаєм
З нетерпінням ми,
Бо з тобою жить бажаєм,
Із війни-пітьми,
Що край рідний наш укрила,
Вийшовши навік,
Бо вона лама нам крила,
Щоби ми повік,
Наче птаха, не літали –
Вільними були,
А щоб тільки горювали,
Хрест страждань несли.
Де ти, мир? Прийди. Благаєм
Дуже ми тебе.
Мирним бачити бажаєм
Небо голубе.
Ця війна, що в нас триває, –
Це суцільне зло.
Ані крихти в ній немає,
Також не було
Й ввік не буде ні краплини,
Крихти доброти.
В серце кожної людини
І у душу ти
Лиш її, немов зернини,
Сієш знову й знов,
Кожної нової днини
І несеш любов,
Що, мов сонце золотеє,
Ніжно гріє нас.
Із війною непростеє
В нас життя. Це час,
Що всі світлі убиває
В серці почуття.
Де ти, мир? Прийди, благаєм,
В наше ти життя.
Євген Ковальчук, 11. 10. 2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998434
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.11.2023
автор: Євген Ковальчук