Почуваюсь людиною хворою,
Від самотності серце болить,
Мабуть щастя моє десь за горами
І в обійми мої не спішить.
Прислухаюсь до кожного шороху,
Вся увага моя до вікна,
А самотність давно стала ворогом,
Ой яка ж неприємна вона.
Де ж ти щастя моє заблудилося,
Чом не чуєш моєї душі,
Моє серце давно вже відкрилося,
То ж зігріти його поспіши.
Та надію я в собі плекаю
Що знайде моє щастя мене,
Пригорне ніжно,скаже: "Кохаю".
І самотність мою прожене.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998437
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.11.2023
автор: Малиновый Рай