Минулого відлунням, безпорадно
життя твоє крокує з гірки вниз.
Неначе у виставі «Без реприз»
все дійство, в безкінечному антракті,
проходить повз. А ти один із тих,
хто лиш спостерігає із партеру,
як добігає дна активна ера,
серед отих, безвісно-мовчазних.
Як непомітно промайнули дні!
І ось останній акт тієї п'єси..
Не бути королевою принцесі,
чий юний образ тане вдалині.
29 лютого 2020 року.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998450
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.11.2023
автор: Юлія Щербатюк В’южен