* * *
Сонечко моє, світ то є омана,
Не сумуй, любов – то ж робота рано…
Білки коліща, буднів силуети,
Стежка ця стара, ой стара карета…
"Ох, яка ти є? - їй скажи в усмішці,
Можеш діставать? – Загадки торішні.»
Світлий Божий світ, будні лиш підмостки –
Скільки є, пройти, всі їх, хоч без тостів…
О, життів земних, вже було з заділом,
Пройдено морів – милей скіль під кілем.
Радість на шляху в квітах, як і в дітях;
Ноша тім легка, хто не ніс, о світи…
Сонечко моє, світ то є омана,
Не сумуй, мій друг, любая кохана.
Знай, відносне все, доленька сплітає –
Хто живе в душі, з нею і злітає…
13.11.2023 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998468
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.11.2023
автор: Променистий менестрель