*****
Ми не ідемо назад,
А йдемо вперед,
Щоб, неначе шоколад
Чи бджолиний мед,
Лиш солодким в нас було
В світі цім життя,
Щоб воно, мов квіт, цвіло.
Світле майбуття,
Наче сонце в небесах.
Ми до нього йдем.
Ні, ми летимо, мов птах,
В нього, як в едем.
А війна, яка прийшла
В наш коханий край,
Сповнена по вінця зла,
Свій зустріне край.
Ми його покладемо
Їй. Ця прийде мить.
Ми до неї ідемо
Без упину. Вмить
Хай не знищим ворогів,
Але з часом – так.
Переможемо катів
Тих. І будем всмак
Жити в рідному краю.
Житимемо ми,
Наче в справжньому раю,
Щасними людьми
Вік, тому що більш війни
В нас не буде ввік.
Мир, що прийде, як весни
Час, в нас буде вік.
Будемо ми в ньому жить
І радіть лишень
Кожну неповторну мить,
Як і кожен день.
Євген Ковальчук, 12. 10. 2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998506
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.11.2023
автор: Євген Ковальчук