Ціна помилки - чиєсь життя,
Один зробив, а вас - нема.
Хто винен в цьому - вчителі,
Зомбують всіх і вас і їх.
Хто винен - п'яте колесо,
Колона продажна, зомбо язик,
Кожен із часом до нього вже звик.
Чуже вони вашим роблять чомусь,
Кожен в це вірить,
Я лиш сміюсь.
Таблетка червона у лівій руці,
Таблека, що синя у іншій руці.
Ніби помилка ця не свідома,
До чого призвела - всім це відомо,
Ми віримо їм щомусь підсвідомо,
Кібер програми , коду помилки,
Нео політики то алгоритми.
Що було - зруйнуєм,
Більшість - уб'єм,
Ми не потрібні, в утил всі ідем.
Клонуємо нове ми покоління,
Нам всім так потрібна інженерія,
Робот простий нас не влаштує,
Мов би живий хай поряд крокує.
Нема в нього мами
Й татка нема,
Він - лиш слуга.
Війни нові знову ідуть,
Так до прогресу стадом всі йдуть.
Прогрес - то могила, відомо давно,
Нові міста - тільки в кіно,
Руїни і попіл людство чекають,
Усе це вже пишуть, спостерігають.
Пишуть і пишуть,ти вже прийшов,
В цифро-концлагер давненько зайшов.
Хто помилився нам не відомо,
На вчителя спишем
Все це підсвідомо.
Крайнього завжди козла ми знайдем,
В біомайбутнє з боями ідем.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998521
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.11.2023
автор: oreol