Сиджу і гадаю щоночі:
Навіщо отак ти вчинила?
Згадаю твої карі очі...
За них я усе вже простила
Не бути нам разом.
Напевне і ... я знаю!
Тільки от далі щоразу
Себе так невпинно картаю
Та тільки от кожного разу
Я хочу твій голос почути
Про що ти там думаєш зараз?
Ти дай мені, сонце, відчути!
Я, наче у темряві ночі,
Сиджу і збираюсь до купи.
Бо вчора твої карі очі...
Поглинули сердце у пута.
І як могла я покохала!
І як могла таке утнути?
Тоді б я горя не зазнала
І кожну ніч могла заснути
***
Але тобі це пробачаю...
Тебе, здається, не вернути...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998524
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.11.2023
автор: Ms Winters