Осінь мовчазна, в зажурі,
Сліз не стримує вона,
Хмари низькі і похмурі
Пропливають навмання.
Вітерець попутній з ними
До країв чужих спішить
І штовхає їх щосили,
Дощ холодний моросить.
Опустили верби віти,
Під ногами їх вбрання,
Осінь журиться за літом,
Сліз не стримує щодня.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998552
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.11.2023
автор: Grace