надоєний місяць стоншився до серпика —
комашня стає у чергу за молоком
бродячий пес
нюшить сліди промінців у повітрі —
знеживлено до світанку
сонячну батарею кульбабок
чорно-біле кіно ночі
увиразнює найвагоміше —
якщо глибина мовчання
вимірюється кількістю несказаних слів
то яким проваллям мовчу я до світу
досі не розповівши
про скаменілі рештки викопних риб
застряглі в моїх пустельних грудях:
риби-меча
риби-молота
риби-серця
21.03.22
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998566
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.11.2023
автор: Тарас Яресько