Вночі земля ковтає камінці
І місто западає в чорну глотку
Пливуть човнами риби по ріці
Двори беруть за хвіст котячу нотку
Перуки одягають димарі
Опівночі відкриє двері тиша
У вікна зазирають ліхтарі
В квадратах вікон темнота густіша
Крихку самотність кам'яних доріг
Цілує дощ холодними вустами
Луною б'є краплини навідліг
Нічними тротуарними руками
Куди несе думки дощів вода
Що пише ніч в калюжах шрифтом Брайля
Сліпі вітрини мовчки спогляда
Ховаючи слова в скляні провалля
Вичікує самотнього мотора
У темінь подаючи хтивий знак
Худа стриміє вирла світлофора
Чатує одинокий
Як маяк
Лякає місто пащами воріт
Блукає морок шахтами провулків
Фарбуючи у кольори графіт
Шукають сни собі людських притулків
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998586
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.11.2023
автор: Gravitoff