(жертвам ГОЛОДОМОРУ 1921-23, 1932-33, 1946-47 років присвячено)
...Йшов тридцять третій. «Красним» голодом сповитий,
Вів трудолюбів у ошклілі кістяки.
Кацапська паща ненависно «вчила» жити
Людей, що знали праці дати лад віки.
Боявшись спротиву, черговим покаранням,
Поклали край усім завзятим смільчакам —
Підступна змова. Без жалю та співчування.
Холодний зиск. Безока мста. Власть — язикам.
Пастки розкладені. За грифом таємниці,
«Во благо родіни» лютує супостат —
Все, до останнього, «викошував» з землиці.
Всіх, до останнього, ламав скажений «брат»...
...Вони, з села, таки, були найсміливіші —
Отих два юних хлопці з роду ковалів.
Зібрались з духом та, тайком, зустрівшись в лісі,
Ступили в нього. Так їм розум повелів.
Дійшли кордону. Десь за ним — стара «повія» —
Скупа та сита, заперезана в шиття,
На їх останню річ вимінювала мрію —
За пів мішка муки забравши все життя...
Дістались дому. Скарб із борошна, безцінний,
Віддали матері. Ділила на село.
Собі ж залишила згорьовані, стражденні
Плиткі дві пригорщі. Присіла за столом.
Гірку сльозу, з-під серця, мовчки проковтнула.
В руках розтерла млосний жом, кропиву, мох,
Муки дві дрібки із тих пригорщ «зачерпнула»
І на воді місила. І заплакав Бог.
На дні пекла. Всього п'ятнадцять паляничок.
Це їх вечеря. Їх сніданок та обід.
Згадала — син сусідський жеврів, мов листочок —
На смерть його чекав го божевільний дід...
...Поверх сорочки одягла стару свитину.
(Під нею хрест носила та коралів нить).
Три паляниці завернула у платину
І за поріг ступила, де мороз скрипить.
Зробила крок і другий клала обережно,
Коли почула ззаду дихання. Перстом
Хтось ухопив за шию. Рвучко. Осоружно.
Її життя забрав коралями й хрестом...
...На білий сніг упали три живі хбілини.
Їх миттю з'їли. До загублених крихтин...
Сини, назавтра, від очей людей, родини,
Ховали в землю матір на покій-спочин...
І тих синів, і тих родин були мільйони.
Живцем мертвіли, переорані плачем.
Безмовний голод підписав Життю закони,
Стинав написане, кривавим палачем!
Марія Дребіт
10.11.2023 Португалія
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998587
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.11.2023
автор: VIRUYU