У батьків здійснилась мрія:
На початку листопада
Народилась Соломія -
Мила батьківська відрада,
Скільки радості, о Боже!
Та "чогось" не вистача...
І на кого ж воно схоже,
Це малесеньке дівча?
Мама каже: "все в порядку,
То звичайний є процес;
На Дмитрову "шоколадку"
Дівки падають з небес.
А за те, що не в достатку,
Як замітив наш Дідусь,
Ми на верх давали взятку
І за це їм поклонюсь".
І, обпершись на перила,
Прошептав дідусь Андрій:
"Щоб рідня не говорила -
Це найкраща з моїх мрій!"
Діловита баба Зоя
Аж рум'янцем узялась:
"Тепер вас у мене троє,
Мрія теж моя збулась".
Вдень на дідову рулетку,
Щоб хвалитися усім,
Баби зміряли кокетку,
Її зріст - п'ятдесят сім!
А на кантері, їй Богу,
Соломійка без колгот
І піднявши одну ногу,
Видала - за три шістсот!..
Гості раді, говірливі,
Всі бажають їй добра,
Ну а дід, заливши "сливи",
Уже й слів не добира.
Столи гнуться у вітальні
Від тарілок і мисок,
Тануть страви натуральні,
Аж розходиться пупок.
Пісні, тости і частушки
Та примовки на вустах,
А рум'яні щебетушки
Беруть лише по пів ста.
Ох, гуляй народе милий,
Побажай і наливай!
Чи тверезий, чи підпилий
На придане гривню дай!
Хай зростає Соломійка
У любові та свободі,
А збережена копійка
Завжди стане у нагоді.
І гостей ми не залишим
Без уваги і горілки,
Та історію напишем
Ми разом - для Соломійки!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998608
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.11.2023
автор: Леонід Федорів