БОЖЕ, ПРИЗЕМЛИ
Приземли, благаю, Боже,
МіГ той на болоті,
Там зроби наза́вжди ложе
Цій мерзкій сволоті.
Хай спочинуть ці потвори
І нас не вбивають,
І кровавії узори
Нам не вишивають.
Ми узір на вишиванках
Прагнем споглядати,
А не кров'ю нашу землю
Щораз вишивати.
Додай, Боже, блиск і сяйво
Ворожим бляшанкам,
Це не буде для них зайво,
Їхнім забаганкам.
Дай їм, Боже, спалах в небі
Саме над болотом,
Саме це у них в потребі
Із їхнім польотом.
Приземли молю, Всевишній,
Це вороже зілля,
Новина́ ця буде втішна,
Скінчи божевілля!
15.11.2023 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998629
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.11.2023
автор: КОРОЛЕВА ГІР