Вкриває своїм чорним шалем плечі
Мені, йдучи назустріч, хлопець вечір,
Вливає тишу в простір, п'ю наживо,
Так затишно стає мені, так мило.
Я дякую за все життю і Богу,
Освітлюю майбутньому дорогу
Свічею дум, прожектором любові.
Стають до танцю враз листки кленові.
Пташа на сцену вуличну виходить,
Завзято славень краєві виводить.
В ньому про те, що волю він здобуде.
Я слухаю і вірю, так і буде!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998699
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.11.2023
автор: Крилата (Любов Пікас)