*****
Посмів таки напасти
Злий ворог на наш край,
Війну почать. Покласти
Ми мусимо їй край.
І ми його кладе́мо.
Хай досі йде війна,
Та ми вперед іде́мо,
Щоб скінчилась вона,
Щоб ворога прогнати
Із нашої землі.
Йому нас не здолати.
Великі і малі –
Усі ми певні в тому,
Що переможем. Мить
До нашого вже дому
Ця, наче вітер, мчить.
Вона у край наш прийде.
Хай нині ми в бою,
Та сонце миру вийде
У нашому краю
Й сіятиме яскраво,
І буде всіх нас гріть
Так ніжно та ласкаво,
Що ми життю радіть
Лиш будемо без краю
У всій його красі.
Не тільки я це знаю,
А знаємо ми всі.
Ми певні всі у цьому.
Приходить же завжди
Кінець всьому лихому.
Ще трохи підожди,
Мій краю, і година
Лиха мине і ця.
Дійде́, немов людина,
Війна ця до кінця.
Євген Ковальчук, 12. 10. 2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998743
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.11.2023
автор: Євген Ковальчук