ДЯКУЮ БОГУ Й НАДІЇ НЕ ТРАЧУ
Я дякую, Боже, за ніченьку тиху,
Щоб більше ніко́ли не йти до нас ли́ху,
Щоб сонце над нами було́ тільки МИРУ,
Молитву, Всевишній, молю́ за це щиро.
Я дякую, Боже, за те, що проснулась,
За те, що від вибухів я не здригнулась,
За те, що і хліб, і до хліба я маю,
І щиру любов до Вкраїни плекаю.
Я дякую, Боже, за тишу ранкову,
За те, що побачила небо я знову,
За те, що я можу вмиватись росою,
Й не миюсь сьогодні від болю сльозою.
Я дякую, Боже, за все, що я маю,
Молю́ ПЕРЕМОГУ й на неї чекаю,
Чекаю, що в МИРІ надалі нам жити,
Й продовжую неньку всім серцем любити.
Я дякую, Боже, за те, що я вдома,
Та доля Вкраїни нам є невідома,
І скільки це пекло ще буде тривати,
І скільки ще ворог нас буде вбивати.
Я дякую, Боже, за воду в криниці,
Що я у домівці, неначе в світлиці,
За те, що зі мною ти поряд усюди,
Надії не трачу, що спокій в нас буде.
17.11.2023 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998775
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.11.2023
автор: КОРОЛЕВА ГІР