Листок осінній загасав
У зимних тижнях.
Обличчям сіялась роса:
Змирись, колишня.
Змарніли теплі ноти фарб,
Перегоріли…
Невтішно звуглились слова
У чорно-білі.
А тільки в мареві сновид
Від себе потай
Позбулась болю та обид
Вся позолота.
У дивовижі мрії-сну
Чуття барвисті –
Твій погляд у моїм тонув
Під шурхіт листя.
Щось нездоланне крізь літа
Морфей нестиме.
Листок останній облітав –
Ішли у зиму…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998899
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.11.2023
автор: Білоозерянська Чайка