Три секунди до поцілунку...
Дихання топить між нами лід як полум'я свічу.
Знаю, що в тобі живу я,
Вросла корінням і листочками лечу
Тобі на шкіру, легко приземляюсь,
Ласкаю оксамитом, ніжністю шуршу.
Три секунди до точки неповернення...
Коли флюїди злипнуться малята,
Клітиночки відкриють всі дверцята
І кинуться назустріч всім твоїм.
Три секунди до поцілунку...
І час пливе як уповільнене кіно
Ти дихаєш і шум мурах на шкірі
Та це єдине, що ми ч у є м о.
Мчимося двісті... три, чотири,
По серпантину у кохання все одно!
Все ще впевнена, що ці три секунди цінніші, ніж сам поцілунок.
Іншомовна версія цього віршу була першою, яку я начитала.
Якби в мене була б колись збірка, то вона б називалась саме так.
Але я дещо зрозуміла за цей час, не хочеться, щоправда, заводитись з деякими знатними поетами сайту, які вірять у своє велике майбутнє та їх вірші не можеш дочитати до кінця, бо вже заснув і розумієш, що так як пишуть вони вже написано мільйони прекрасних віршів класиків української поезії, а вони лиш переписують їх по всякому і по діагоналі і пишаються цим, бо порахували склади, а у їх віршах крім зашкварної пихи немає нічого нового, ба більше - нічого живого.
Так от)
Наші збірки не потрібні нікому крім людей, яким ми їх присвячуємо, при умові, що нам пощастило і ці люди можуть відчувати.
Авторська начитка https://youtu.be/os8PR0T5X9g?si=uHEZIUMjZgA8YYUX
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998988
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.11.2023
автор: Kлер Клер