Нікчемно і нечувано радіти
Тому безумству, що гуляє по землі.
Коли в стражданнях помирають діти;
Коли весь світ в полоні люті і брехні;
Коли людське життя втрачає цінність;
Коли одна озлобленість в очах...
І всюди тільки ненависть і підлість,
І смутку так багато у серцях...
Та маємо панове, все ж, зібратись,
Та подолати злиднів, кожен у собі...
Бо якщо й далі будем злобі піддаватись,
То всі опинимось у ядерній труні...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999019
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.11.2023
автор: Лунатик