Росіяни, росіяни
Розсіялись всюди
Як насіння від кульбаби
Розвіялись люди
Здичавіла своя земля
Пропало пагіння
В чужих землях засіялись
Пустили коріння.
А Росія хоч велика
Та людей немає
Щоб загарбать чужу землю
Московит вмирає
Все шукає якусь землю
Свою не шанує
До сусідів несе горе
Народи гвалтує
Манить очі їм чужина
Знищить, вкрасти, вбити
Присосатись, поживитись
Слізьми - кров'ю вмити
Розтоптати й хизуватись
"дєди воєвалі"
А за що, їх запитати
То вони незнали
Скільки нагла кацапня
Війну й розбрат сіять буде
Уставайте всі народи
Отямтеся люди
Землю свою відбирайте
Відновляйте справедливість
В Московію виганяйте
На Божую милість
Хай навчаться шанувати
Свою землю рідну
Щоб не тільки Москва й Пітер
Мали красу гідну
Будували БАМ навіщо
Станції пустують
Заселяйте і нелізьте
В Україну милу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999025
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.11.2023
автор: Таня Навроцька