[b]Д[/b]ивлюся в далеч де майбутній світ,
[b]А[/b] я чомусь вертаюся у юність,
[b]В[/b]елика сила почуттів політ,
[b]А[/b] згодом додається стиха мудрість.
[b]Й[/b]ого душа розкрита, як завжди́:
[b]Т[/b]обі й мені освічує дорогу,
[b]Е[/b]х, хочеться так мирної весни,
[b]Б[/b]агатством, щоб торкнулася порогу!
[b]У[/b] ній є все найкраще та просте,
[b]Д[/b]е щастя зародилося з любові,
[b]Е[/b]нергія родини - то святе,
[b]М[/b]илуючи красою наші долі.
[b]О[/b]бійми батька, неньчині слова
[b]Д[/b]е стільки теплоти не передати,
[b]О[/b]берігає та любов жива
[b]Б[/b]арвінком синьооким біля хати.
[b]Р[/b]адійте, любі, бережіть тепло
[b]І[/b] колисайте, мов свою дитину!
[b]Ш[/b]ануйте серцем, бо святе воно
[b]І[/b] дякуйте, за прожиту хвилину!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999067
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.11.2023
автор: Наталі Косенко - Пурик