Пада білий пух із неба,
А малечі цього й треба.
У ладоньки сніг піймали,
Щічки друзям розтерали.
Щічки розовими стали,
Сніжки вмить навкруг літали.
Там фортеця, там десант,
Там вода уже несеться,
Думка діток в мить літає,
Вже й каточок оживає,
Що без руху - відмирає,
А малеча посміхає.
Хтось фанеру вже приніс,
Хліба хтось й шматочок сала,
Годівничка заспівала,
Пташечки там гомонять,
Дружно й радісно їдять.
Ось й малеча зголодніла
І в столову зачастила.
Там тепло і аромат,
Там частують всіх малят.
Мирно там життя іде,
Воїн діток береже,
Щоб вони хоч пожили та не знали жах війни.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999076
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.11.2023
автор: oreol