Всі ми єднаємось до кучі
Оптимістів в нас багато,
Хоч є у нас злодії сучі
Викривати вчасно варто.
Упевнена, що моє слово
Прийде до всіх ваших сердець,
Ми зростемо і наша мова
Століттями вона живе.
Мова завжди, як наша мати
За неї встанемо разом,
Рідненькі діти йдуть в солдати
А стільки іх там полягло.
Серце рве велика втрата
Разом змішались біль і кров,
Страшенну муку несе мати
Та рідним батьком стає Бог.
На небо тільки їй дивитись
Бо янголом став її син,
Вірити в Бога і молитись
Дай Боже їй достатньо сил.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999109
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.11.2023
автор: Валентина Ярошенко