Автівку, тут я “не загну”,
Бійці звуть “Антилопа Гну”.
Там взяти і поставить Тут,
Автівці тій ремонт дадуть,
Чи може буде їй ТО,
Хто зна? Все те на СТО.
Ще й дрон ремонтувать віддали,
В салон багато що напхали.
Сказали, ти туди не ліз,
Тобі що дали, то й завіз.
Отож - доїхать в Краматорськ,
І десь, в якомусь там дворі,
Чи сам знайду, а може хтось,
Підкаже в вранішній порі...
Туди дорога хоть куди,
Ти заплатив, й тебе везуть,
Чи каву пий, чи спи, сиди,
Та не про те, не в тому суть.. .
Добравсь, таксисти “байки труть”,
До них. Прошу про допомогу,
Ці люди шкури три здеруть,
Не до грошей мені, в дорогу ...
А їх, чорти нехай візьмуть.
Побачив я “Бомбас” до краю,
Доріг тамтешніх я не знаю,
Тож навігатору повірив,
І все своє йому довірив.
А були плани хоч куди,
Доїхать завидна Туди,
Та кажуть, хто багато хоче,
Той і рівчак не перескоче...
Чи чорт, чи біс, чи хто послав,
Бо краще б того не пізнав.
Блок - пост, знайшов він дві гранати,
Словами важко передати...
Була оперативна група,
І слідчий був, ну просто дупа...
“Де вкрав, куди везеш, на що?”
“Та я не знаю ні про що ?!...
Я не дививсь, не перевірив,
Бо хлопцям на слово повірив.
Ну а для них такі гранати,
Пусте, то на війні начхати”…
Та слідчий впертий, каже: “Ти,
Підсядеш років так на три,
А може навіть і на п'ять,
Не нам з тобою вибирать.
То суд вже буде сам рішати,
На скільки дідуся саджати”.
Приїхав ще якийсь там чин,
Та й каже: “Діду, на удачу,
Оформим добровільну здачу.
Тут розпишись, й тут щось пиши,
Сідай і далі в путь чеши”...
Отак було, була негода,
Паршива була там погода.
Йшов дощ, а потім сипав сніг,
Та я доїхав Бог зберіг,
А може просто чорт не взяв,
Та краще б того я не взнав.
Але то все пусте, тривога,
Покличуть, буде знов дорога.
Для Перемоги все що вмію,
Що в змозі, в силі, все посмію.
Амінь.
Дід Валерій.
Краматорськ – Київ.
Листопад 2023. Із пережитого.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999166
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.11.2023
автор: Небайдужий