Листя

[b]М[/b]етеликами  жовтими  й  багряними,

[b]Е[/b]піграфами  круговерті  сніжної

[b]Т[/b]анцює  листя  й  свою  осінь  падає  -  

[b]А[/b]  та  вже  жде  із  болісною  ніжністю

[b]М[/b]илується  новими  пілігримами,

[b]О[/b]тими,  що  як  безпритульні  діти  їй

[b]Р[/b]адіє,  перегукується  з  зимами

[b]Ф[/b]еєрією  листя  незігрітого

[b]О[/b]станній  лист  між  віт  старого  дерева

[b]З[/b]нестися  не  готовий,  щоб  розтанути

[b]А  [/b]осінь  жде  без  шуму  чи  істерики

[b]О[/b]соння  темні,  вітер  віє  ладаном

[b]С[/b]ьогодні  або  завтра  все  закінчиться  –  

[b]Е[/b]пітети,  енергія,  емоції..

[b]Н[/b]асипано  дощами  і  горіхами

[b]І  [/b]вічним  листям  на  подвір'ї  осені..





.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999171
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.11.2023
автор: Irкina