Якби не мав я почуттів,
Якби думок не мав,
Нічого я би не хотів,
Також не відчував.
Та чи було б тоді життя
Життям? Звичайно, ні,
Тому що думи й почуття,
Які живуть в мені,
А також в кожному із нас,
Є втіленням його.
Вони формують водночас
Впродовж життя всього
Як особистостей всіх нас,
Людей, на світі цім.
Ми завдяки їм простір, час
Сприймаємо на нім
Як форми дійсного буття
Матерії, і рух,
Що протягом всього життя
Веде вперед наш дух,
До світлого лиш майбуття,
Що створюємо ми
Своїми вчинками з життя.
Звемося ж ми людьми,
Що мають думи й почуття,
Аби не просто жить,
А протягом всього життя
На благо лиш служить
Всьому та всім і не лишень
Сьогодні, а щодня,
Аби наступний кожен день
Був кращим. В цім знання,
Уміння, навики, які
Суть певную несуть,
В життєві миті нелегкі
Нам поміч нададуть,
Якщо ми застосуєм їх
У слушнім місці, час.
Проблем позбутися своїх
Зуміє кожен з нас.
Лише не слід здаватись їм,
Мов, виходу нема
Проблемам нелегким моїм,
Що б не робив, – дарма.
Своїх зусиль всіх докладать
Тоді повинен ти,
Щоб правильно їх розв’язать,
Щоб рішення знайти
Таке, з яким до них вже ти
Не вернешся повік,
Аби шляхом життя іти
Щасливим цілий вік.
А шлях єдиного життя
Свого будуєш ти.
Лиш ти зумієш до пуття
Той шлях увесь пройти.
Адже вже вороття нема,
Коли на нього став
Вже ти, надіятись дарма,
Як йти ним час настав.
Йди ним впродовж життя всього
Так, як і я іду,
Й не бійсь ніскілечки того,
Що стрінеш ти біду
На нім. Зустрінеш, то й нехай.
Та ти їй не здавайсь,
А впевнено її долай.
Як слід лиш постарайсь.
Здолавши, уперед пливи
В човні Життя щомить.
На світі цім лиш так живи,
Як дійсно прагнеш жить.
Євген Ковальчук, 01. 10. 2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999190
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.11.2023
автор: Євген Ковальчук